Метаболізм та форма: Прискорює обмін речовин, сприяє швидкому жироспалюванню та допомагає контролювати рівень цукру в крові ⭐ Сила та краса: Зміцнює кістки, підвищує м'язовий тонус та стимулює вироблення колагену для здоров'я шкіри, волосся та нігтів ⭐ Імунітет та захист: Підтримує імунну систему, захищаючи від інфекцій, та покращує кровообіг ⭐ Травлення: Допомагає організму правильно засвоювати поживні речовини ⭐ Ментальне здоров'я: Підвищує концентрацію уваги, покращує пам'ять та настрій, знижуючи рівень тривожності та стресу ⭐ Відновлення: Значно покращує якість сну, роблячи його глибшим та спокійнішим
Ipamorelin (Іпаморелін) — це пептид, що входить до групи пептидів GHRH (Growth Hormone Releasing Peptide), які діють як агоністи рецепторів гормону росту (ГР).
На відміну від інших аналогів, Ipamorelin не викликає різких стрибків кортизолу та пролактину, забезпечуючи м'яке та стабільне підвищення рівня гормону росту та високих рівнів гіперглікемії — концентрації глюкози в крові.
Іпаморелін та негативний вплив кортикостероїдів. Глюкокортикостероїди, які широко застосовуються в терапії запальних захворювань, починаючи від онкології та закінчуючи автоімунними патологіями, нерідко викликають серйозні негативні наслідки, що суттєво обмежують ефективність їхнього застосування. Зменшення побічних дій глюкокортикоїдів дозволить підвищити дози препаратів та збільшити тривалість курсу лікування, що позитивно позначиться на показниках здоров'я пацієнтів та рівні виживаності. Низка досліджень продемонструвала, що використання іпамореліну здатне мінімізувати або звернути (нівелювати) несприятливі реакції, викликані прийомом глюкокортикоїдних засобів.
Іпаморелін та здоров'я кісток. Довгострокове застосування глюкокортикоїдів пов'язане із серйозною проблемою втрати мінеральної щільності кістки та підвищеним ризиком виникнення переломів. Для профілактики даної патології використовуються різні підходи, що включають терапію бісфосфонатами, замісну гормональну терапію та сучасні засоби на основі моноклональних антитіл. Незважаючи на доведену клінічну ефективність перелічених методів, вони мають низку недоліків: наявність виражених побічних явищ, недостатня дієвість або надмірна дорожнеча. Навпаки, виробництво іпамореліну відрізняється низькою собівартістю, а перелік можливих ускладнень вкрай обмежений. Експериментальні дані демонструють, що введення препарату запобігає втраті кісткової тканини внаслідок застосування кортикостероїдів і значно посилює процеси остеогенезу, збільшуючи об'єм нової кісткової структури, що утворюється, у чотири рази. Додаткові спостереження свідчать про підвищення загальної мінералізації скелета під впливом іпамореліну, що покращує механічні властивості як старих, так і щойно сформованих кісток. Крім іншого, препарат знижує негативний вплив стероїдної терапії на м'язи, запобігаючи атрофії мускулатури, і сприяє зменшенню накопичення внутрішнього вісцерального жиру.
Іпаморелін та ріст м'язів. Є відомості, що підтверджують здатність гормону росту (ГР) та його секретагогів, зокрема іпамореліну, нівелювати катаболічний вплив глюкокортикоїдів на м'язову тканину. Експерименти на лабораторних щурах, які приймали глюкокортикоїди, виявили зниження втрат азоту печінкою та нормалізацію білкового обміну після введення іпамореліну. Атрофія м'язів є поширеним негативним ефектом тривалої глюкокортикоїдної терапії, що суттєво ускладнює лікувальний процес. Одночасне послаблення негативного впливу на стан м'язової системи та профілактика втрати щільності кісток за допомогою одного препарату видається вельми значущим фактором для хворих, яким необхідна терапія глюкокортикоїдами.
Іпаморелін та діабет. Експерименти на щурах-діабетиках продемонстрували, що іпаморелін здатний підвищувати продукцію інсуліну. Імовірно, це пов'язано з непрямим впливом на кальційзалежні канали, розташовані на бета-клітинах підшлункової залози, де синтезується та зберігається інсулін. Вивчення впливу іпамореліну на ендокринну активність підшлункової залози відкриває перспективи для кращого розуміння патологічних порушень при цукровому діабеті другого типу та розробки інноваційних підходів до лікування й профілактики захворювання.
Іпаморелін для лікування післяопераційного ілеусу. Післяопераційна кишкова непрохідність (ПОКН) — поширене явище, що виникає переважно після оперативних втручань на органах черевної порожнини. Цей стан проявляється нездатністю пацієнта нормально харчуватися через порушення нормальної діяльності шлунково-кишкового тракту. Поряд із больовими відчуттями основною проблемою ПОКН є подовження термінів перебування в стаціонарі та уповільнене одужання.
У ході низки попередніх клінічних випробувань перевірялася можливість використання іпамореліну для скорочення періоду проявів ПОКН. Отримані результати свідчили про те, що застосування даного пептиду прискорює настання моменту, коли пацієнт може почати прийом їжі, приблизно на 12 годин. Однак подальші дослідження були призупинені, оскільки фармацевтична фірма-розробник дійшла висновку, що досягнутий ефект є недостатнім для виведення комерційно успішного препарату на ринок. Проте зберігається надія, що подальші вишукування дозволять оптимізувати фармакологічну дію іпамореліну, або ж комбінація цієї речовини з іншими препаратами виявить потужний взаємодоповнюючий ефект, що покращить загальну ефективність терапії.
Іпаморелін як зонд для рецептора греліну. Іпаморелін виступає високоспецифічним агоністом рецепторів греліну, демонструючи сильну взаємодію саме з цими структурами. Встановлено, що концентрація рецепторів греліну зростає при певних видах пухлин (наприклад, при раку людського походження) та серцево-судинній недостатності. Виходячи з цих обставин, вчені висунули гіпотезу про можливість застосування іпамореліну в ролі діагностичного маркера при проведенні позитронно-емісійної томографії (ПЕТ). Первинні експерименти in vitro підтвердили обґрунтованість даного напрямку та вказали на потенціал використання іпамореліну, який легко синтезується в лабораторних умовах, як індикатора для ПЕТ-візуалізації. Наступний етап досліджень передбачає оцінку ефективності запропонованого методу in vivo та розробку нормативів інтерпретації результатів ПЕТ-обстежень із застосуванням цієї сполуки.
Рекомендації до застосування: Правильний прийом та дозування Іпамореліну залежать від конкретних потреб та цілей пацієнта, зазвичай вводять 400 мкг на день (розділені на дві дози по 200 мкг кожна).
1 одиниця = 50 мкг.
Разова доза – 4 одиниці (200 мкг).
1 одиниця = 50 мкг;
4 одиниці = 200 мкг;
5 одиниць = 250 мкг;
6 одиниць = 300 мкг.
Додаткові інструкції щодо застосування:
Рекомендована програма для ін'єкцій: Вводити 1 раз на день 5 із 7 днів на тиждень (5 днів введення + 2 дні перерва).
Тривалість курсу (циклу) із цим пептидом становить від 4 до 6 місяців.
Протипоказання та можливі побічні ефекти: Ipamorelin (Іпаморелін) – безпечний пептид, але, як і будь-які ліки та добавка, можливі деякі побічні ефекти.
Щоб уникнути виникнення побічних ефектів, необхідно приймати під контролем профільного лікаря та дотримуватися рекомендованих доз.
Умови зберігання: Зберігати при температурі від 2 до 8°C.
Компанія-розробник: Pen Peptide (PP), США
Лікувально-профілактичні препарати
Anti-Age ᐉ Омолодження ᐉ Довголіття
Волосся, нігті, шкіра голови
Детоксикація
Дихальна система
Іммунна система
Шкірно-покривна система
Кровотворна система
Сечовидільна система
Нервова система
Нейроендокринна система
Онкологія
Опорно-руховий апарат
Травна система
Ротова порожнина
Репродуктивна система
Серцево-судинна система
Органи зору та слуху
Ендокринна система
Контроль ваги ᐉ Схуднення
Домашня оздоровча техніка
Інтимна гігієна
Лікувальна косметика
Масажери, проектори
Ортопедична продукція
Пластирі
Пребіотики ⭐ Пробіотики ⭐ Метабіотики ⭐ Сімбіотики
Продукція по Догляду за хворими
Нефритова продукція
Турмалінова продукція
Турманієва продукція
Інше
Кошик порожній
Відгуки