Зниження біосинтезу і секреції цих гормонів у дитячому віці призводить до таких серйозних збоїв в роботі ЦНС, як затримка психічного і фізичного розвитку, порушення диференціювання тканин і зрештою кретинізм.
Порушення роботи щитовидної залози в зрілому віці також загрожує серйозними наслідками. Не залежно від того, з яким рівнем гормонів (підвищеним, зниженим або нормальним) протікає захворювання, це відбивається на стані всього організму. Особливо сильно страждають серцево-судинна і нервова системи, адже гормони щитовидної залози впливають як на системний артеріальний тиск, частоту і силу серцевих скорочень, так і на метаболізм нервової тканини та серцевого м'яза.
Початкові прояви порушень функції щитовидної залози носять неспецифічний характер і тому люди не асоціюють ці симптоми з захворюванням. Слабкість, млявість, зниження працездатності пов'язують зі стресом і великими навантаженнями, коливання ваги з незбалансованим харчуванням, дратівливість, інертність або гнівливість з испортившимся характером, зниження лібідо і безпліддя з віковим згасанням функції статевих залоз. Але навіть коли симптоми наростають, люди не відразу потрапляють до ендокринологів. При порушенні в роботі серцево-судинної системи (тахі - або брадикардії, гіпертонії, набряках, головних болях) звертаються до кардіологів, при зміні шкірних покривів (почервоніння і сухість шкіри, алопеція) до дерматолога, при скаргах з боку шлунково-кишкового тракту (запори, здуття, діарея) йдуть до гастроентеролога. І часто тільки після того, як всі ці фахівці виключать «свою» патологію згадують про щитовидній залозі. Вона, як справжній «диригент», відповідаємо за нормальне функціонування всіх цих систем і органів. А адже залишене без уваги і належної терапії захворювання щитовидної залози, неминуче прогресує і призводить до катастрофічних наслідків.
Факторами ризику розвитку захворювань щитовидної залози є стать (жінки хворіють частіше, ніж чоловіки), вік після 50 років, операції і травми шиї, недолік йоду в організмі, радіаційне опромінення і деякі лікарські препарати.
Попередити будь-яке захворювання завжди легше ніж потім вилікувати. Тому людям рекомендується застосовувати харчові добавки з йодом, ретельно стежити за пульсом та артеріальним тиском, коливаннями ваги і регулярно проходити огляд ендокринолога. Однак, навіть такі заходи не завжди можуть допомогти запобігти захворювання. Часто це допомагає тільки ранньої діагностики та профілактики пізніх ускладнень.
