Відгуки Dellin ᐉ Біорегулятор кори головного мозку ᐉ Ампули для інтраназального застосування

Біорегулятор Деллін - випускається у вигляді ампул з ліофілізованим порошком без запаху. Він добре розчиняється у воді. В ампулі міститься 0,3 мг індукуючого пептиду дельта-сну (DSIP) та решту маси становить спеціально підібрана суміш гліцину, турину, L-карнозину.

Особливістю венозного відтоку з порожнини носа є його зв'язок з венозними сплетеннями plexus pterigoideus і sinus cavernosus, з яких вени носа повідомляються з венами черепа. Крім того, в цій зоні розташовуються розгалуження переднього нюхового нерва.

Все це дозволяє добавці швидко проникнути у «зону діяльності». Час проникнення DSIP є основним чинником впливу.

Через гематоенцефалічний бар'єр молекули добавки Деллін проходять шляхом полегшеної дифузії. Їхній опосередкований транспорт здійснюється спеціальними молекулами-переносниками (пермеаз-експедиторами). Назальна технологія «доставки» дозволяє добавці Деллін досягти таламічних ядер через 1,5-2 хвилини після її введення.

Показання для застосування препарату «Деллін»:

У дитячій неврології та психіатрії:

• комплексна терапія дитячого церебрального паралічу (ДЦП)
• комплексна терапія синдромів аутизму
• комплексна терапія епілепсії
• доброякісна дитяча епілепсія з піками на ЕЕГ у центрально-скроневій області
• дитяча епілепсія з пароксизмальною активністю на ЕЕГ у потиличній ділянці
• осередкові напади епілепсії без зміни свідомості
• прості парціальні напади, що переходять у повторно генералізовані напади
• міоклонічна епілепсія раннього дитячого віку
• неонатальні судоми
• дитячі епілептичні абсанси (пікнолепсія)
• епілепсія з великими судомними нападами (grandmal)
• комплексна терапія органічних уражень головного мозку
• черепно-мозкові травми (ЧМТ), як у гострому періоді, так і на стадії реабілітації
• синдром затримки нервово-психічного розвитку (ЗНПР), причому, незалежно від етіології
• психо-мовленнєва затримка (ПРЗ), а також мовні порушення, пов'язані з функціональними змінами центральної нервової системи (тахілалія, брадилалія, заїкання)
• активна реабілітація після операційних нейрохірургічних заходів (висічення кісти мозку, стентування при гідроцефалії, видалення гематоми або пухлини мозку тощо)
• емоційні розлади та розлади поведінки, у дитячому та підлітковому віці, стани рухової та сенситивної розгальмованості, а також синдроми гіперзбудливості ЦНС
• ознаки порушення соціальної адаптації, і натомість зміни середовища перебування (місцевість, колектив, оточення)
• тики
• фобії

У загальній неврології та психіатрії:

• комплексна терапія гострого порушення мозкового кровообігу (ОНМК) - по ішемічному та геморагічному типу (як у гострому періоді, так і на стадії ранньої та пізньої реабілітації)
• транзиторні церебральні ішемічні атаки
• діенцефальні розлади та вегетативні кризи різної етіології
• вестибуло-атаксичні синдроми
• черепно-мозкові травми (ЧМТ), як у гострому періоді, так і на стадії ранньої та пізньої реабілітації
• комплексна терапія епілепсії
• локалізована епілепсія (фокальна)
• симптоматична епілепсія
• епілептичні синдроми з комплексними парціальними судомними нападами
• генералізована ідіопатична епілепсія
• епілептичні синдроми – синдром Кожевнікова, напади, пов'язані з вживанням алкоголю, застосуванням лікарських засобів, гормональними змінами, позбавленням сну, впливом стресових факторів
• неуточнені напади епілепсії
• малі напади епілепсії (petitmal)
• великі напади епілепсії (grandmal)
• нейродегенеративні захворювання (НДЗ), у тому числі хвороба Альцгеймера та розсіяний склероз
• реабілітація після перенесених енцефалітів та менінго-енцефалітів
• діабетичні та токсичні полінейропатії
• корекція астено-невротичного синдрому, у тому числі синдрому хронічної втоми.
• терапія уніполярних депресій (резистентна депресія, мала депресія, атипова депресія, постнатальна депресія, реккурентна депресія, дистимія, циклотімія, вітальні депресії без психотичних розладів)

• порушення сну (порушення засинання та підтримки сну - безсоння, порушення у вигляді підвищеної сонливості - гіперсомнія, порушення циклічності сну та неспання - диссомнія, синдром обструктивного апное уві сні)
• нівелює залежність від, що тривало приймаються. снодійних препаратів
• деменції (у тому числі судинна деменція та сенільна деменція)
• тривожні розлади та фобії
• корекція психічних розладів та розладів поведінки, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин
• реабілітація хворих після перенесених хірургічних, компресійних впливів на мозок
• реабілітація після перенесеної гіпотермії тканин, або внаслідок хронічної гіпоксії мозку (наприклад, зниження перфузійної здатності судин на тлі атеросклеротичних змін)

У наркологічній практиці:

• купірування абстинентного синдрому та профілактика деліріозних станів
• профілактика первинного патологічного потягу до алкоголю чи препаратам наркотичного характеру
• відновлення генетично детермінованої чутливості опіатних рецепторів

Не містить: штучних ароматизаторів та підсолоджувачів, консервантів, цукру, крохмалю, молока, лактози, сої, яєць, глутамату, пшениці, дріжджів, магнію стеарату.
Без ГМО.

Пептид дельта-сну як основний діючий компонент Делліна є природний нейромодуляторний пептид, який продукується в організмі та має широку фармакологічну активність. Цей пептид виявляє виражену стреспротекторну та адаптогенну дію, підвищує стійкість організму до впливу різних несприятливих стресових факторів при патологічних станах внаслідок захворювань різної етіології. Пептид дельта-сну перешкоджає виникненню чи обмежує вираженість стрес-індукованих патологічних процесів в організмі, його модулююча дія не проявляється при нормальному фізіологічному стані організму. Пептид дельта-сну має антидепресивну та протисудомну дію, нормалізує сон, виявляє антитоксичні властивості, підвищує розумову та фізичну працездатність, обмежує вегетативні розлади. Цей нейропептид збільшує електричну стабільність серця та підвищує поріг фібриляції, обмежує кардіоваскулярні. порушення при стрес. Пептид дельта-сну зменшує первинний патологічний потяг до алкоголю, усуває прояви алкогольної абстиненції.

Основні компоненти препарату «Деллін»

Карнозин (бета-аланіл-L-гістидин): дипептид, що складається з залишків амінокислот β-аланіну та гістидину. Виявлений у високих концентраціях у м'язах та тканинах мозку.

Основні властивості карнозину: Численні літературні джерела дозволяють стверджувати, що антиоксидант карнозин - природний дипептид β-аланіл-L-гістидин - відповідає практично всім вимогам, що пред'являються до ідеального антиоксиданту. Він синтезується і міститься в м'язовій і нервовій тканині людини, легко засвоюється і проникає через гематоенцефалічний бар'єр, має високу біодоступність і мембраностабілізуючу дію, відноситься до низькомолекулярних гідрофільних антиоксидантів прямої дії, хоча здатний надавати і опосередкований вплив на систему антирадикального захисту організму.

Перші позитивні біологічні ефекти карнозину пояснювали його рН-буферними властивостями, проте після виявлення його прямої антиоксидантної дії, карнозин стали розглядати не тільки як буфер для протонів, але і як буфер для металів зі змінною валентністю та активних форм кисню, тобто як класичний антиоксидант. У подальшому були виявлені його антиглікуючі, антикрослінкінгові властивості, які є, по суті, відображенням антиоксидантних ефектів.

Застосування карнозину при психоневрологічних та психічних розладах:

Відомо, що ОС (окислювальний стрес) розвивається при хворобі Паркінсона та Альцгеймера, при інсульті, неврозах, шизофренії, депресії, при адиктивних розладах, зокрема, при алкоголізмі. Клітини нервової системи дуже чутливі до вільнорадикального окислення в силу багатьох факторів: високої інтенсивності обмінних процесів та високого рівня споживання кисню, великої кількості ліпідів з поліненасиченими жирними кислотами, підвищеного вмісту зв'язаних іонів заліза (індукторів окислення) та низького вмісту його білків-переносників, утворення активних форм кисню в ході клітинного метаболізму, які виконують у нейрональних клітинах функцію вторинних месенджерів, участі вільних радикалів у нейрорегуляції та ін. Саме це визначає особливу необхідність захисту клітин нервової тканини від вільно-радикального окислення за допомогою природних антиоксидантів, здатних долати гематоенцефалічний відноситься і карнозин.

Суттєве покращення клінічного стану пацієнтів спостерігалося при введенні карнозину протягом 30 днів додатково до традиційної терапії при лікуванні хвороби Паркінсона. Використання карнозину дозволило знизити токсичні ефекти базової терапії (побічні дії антипаркінсонних препаратів).

Карнозин також корисний при покращенні функціонування мозку при аутизмі. В одному подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні 301 дитини з аутизмом було встановлено, що карнозин покращує експресивний та рецептивний словниковий запас і викликає об'єктивне покращення за шкалою оцінки аутизму.

Що стосується загальних омолоджувальних ефектів, деякі клінічні дослідження виявили потенційний вплив карнозину у вигляді уповільнення процесу старіння завдяки запобіганню окисного пошкодження та глікозилювання. Крім того, було доведено, що карнозин безпосередньо та опосередковано пригнічує вивільнення медіаторів запалення, таких як цитокіни. Зменшення безсимптомного запалення стає ще одним ключовим завданням не тільки в рамках стратегії боротьби зі старінням, але й допомагає запобігти розвитку хронічних дегенеративних захворювань, таких як хвороба серця, діабет та нейродегенеративних розладів, таких як хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера. Враховуючи унікальну дію карнозину всередині мозку, він також може виявитися ідеальним засобом для профілактики обумовленого віком погіршення когнітивної функції та пам'яті.

Гліцин: нейромедіаторна амінокислота, що виявляє подвійну дію. Гліцинові рецептори є в багатьох ділянках головного мозку та спинного мозку. Зв'язуючись з рецепторами (кодовані генами GLRA1, GLRA2, GLRA3 і GLRB), гліцин викликає «гальмуючий» вплив на нейрони, зменшує виділення з нейронів «збудливих» амінокислот, таких як глутамінова кислота, і підвищує виділення ГАМК. Також гліцин зв'язується зі специфічними ділянками NMDA-рецепторів і таким чином сприяє передачі сигналу від збуджуючих нейротрансмітерів глутамату та аспартату.

Таурін: сульфокислота, що утворюється в організмі із амінокислоти цистеїну. Таурін часто називають сірковмісною амінокислотою, при цьому в молекулі відсутня карбоксильна група.

Останнім часом встановлено, що в мозку таурін відіграє роль нейромедіаторної амінокислоти, що гальмує синаптичну передачу, має протисудомну активність. Таурін сприяє поліпшенню енергетичних процесів, стимулює процеси загоєння при дистрофічних захворюваннях і процесах, що супроводжуються значним порушенням метаболізму тканин ока. Є дані, що таурин сприяє утворенню нових клітин у гіпокампі – області мозку, пов'язаної з пам'яттю. Він також сприяє регенерації мозку при закритих травмах голови.

Процеси вільнорадикального окиснення в організмі контролюються антиоксидантною системою. Провідна роль у підтримці антиоксидантного статусу клітини належить глутатіонпероксидазі та глутатіонредуктазі. Основною функцією даних ферментів є відновлення гідроперекисів до спиртів. Як показали результати дослідження, при набряку мозку спостерігається зниження вмісту глутатіону та активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази.

В організмі тварин і людини глутатіон є присутнім як в окисленій (GSSG; близько 10% від загальної кількості), так і відновленій (GSH) формі. Основний антиоксидантний ефект глутатіону реалізується за допомогою його участі у роботі ферментативних антиоксидантів; будучи субстратом для глутатіонпероксидаз, він фактично виступає донором атомів водню для відновлення Н₂O₂ та ліпідних перекисів.

Як показали результати досліджень, введення таурину протягом 15 - 20 днів призводило до елімінації продуктів перекисного окислення ліпідів, нормалізації окислювальної модифікації білків у мітохондріальній фракції головного мозку осіб з набряком мозку.

У 1970 р. опубліковано близько 20 повідомлень про властивості таурину послаблювати епілептичні напади у різних моделях на тваринах. Досягнення деякого успіху в ослабленні нападів за допомогою введення таурину в моделях епілепсії на тварин дало поштовх до клінічних досліджень за участю людини. Клінічні випробування показали, що зниження концентрації таурину в мозку може підвищити загальне збудження нейронів і цим брати участь у виникненні епілептичних нападів. Це питання з недавнього часу, а саме після виходу публікацій французьких та фінських вчених, викликає найжвавіший інтерес у фахівців. Одна з таких робіт SS Ojaa, P. Saransaari, в якій було підсумовано накопичені авторами знання, опубліковано в журналі Epilepsy Research (2013; 104: 187-194).

Вільні амінокислоти: аспарагінова кислота (Rf = 0,51±0,015); серин (Rf = 0,46±0,071); гліцин (Rf = 0,41±0,018); гістидин (Rf = 0,13±0,030); аргінін (Rf = 0,19±0,025); тирозин (Rf = 0,43±0,020); аланін (Rf = 0,38 ± 0,043); треонін (Rf = 0,31 ± 0,011); валін (Rf = 0,56±0,014); метіонін (Rf = 0,27 ± 0,037); лейцин (Rf = 0,64±0,075); фенілаланін (Rf = 0,81±0,031); лізин (Rf = 0,09±0,025).

Мінеральні речовини у вигляді іонних та хелатних комплексів: макроелементи – залізо, кальцій, магній, натрій, фосфор та калій; мікроелементи - марганець, селен, кобальт, мідь та цинк, а також йод.

Ліпіди: фосфоліпіди, цереброзид, коламінкефалін, лецитин та ін.

Пептиды: NGF-1; NGF-3 (nerve growth factor, NGF) - небольшые секретируемые белки, поддерживающие жизнеспособность нейронов, стимулирующие их развитие и активность. Относятся к семейству нейротрофинов. Являются незаменимыми для выживания и развития симпатических и сенсорных нейронов. Без них эти нейроны подвержены апоптозу. Фактор роста нервов вызывает рост аксонов: исследования показали, что он способствует их ветвлению и небольшому удлинению. NGF-1 связывается с по меньшей мере двумя классами рецепторов: LNGFR и TrkA. Оба они связаны с нейродегенеративными патологиями.

Существует доказательство того, что NGF циркулирует по всему телу и имеет большое значение для поддержания гомеостаза.

Особливості застосування препарату «Деллін»

Дозування біорегулятора «Деллін» за віковими групами:

Курси для дітей віком до 14 років:

• • Курс для дітей від 1 року до 3-х років – по 1 ампулі щодня, у першій половині дня, протягом 5-10 днів, при необхідності повторити курс після 10-15 денної паузи
  • Курс для дітей від 3-х до 6 років – по 1 ампулі щодня, у першій половині дня, протягом 10-15 днів, при необхідності повторити курс після 10-15 денної паузи
  • Курс для дітей від 6 до 14 років – по 1 ампулі щодня, у першій половині дня, протягом 10-20 днів (якщо терапія проводиться у гострому періоді патологічного процесу, у перші 5-10 днів)

Курси для дітей віком від 14 років та дорослих:

• Стандартна або планова терапія патологічного процесу – приймати по 1 ампулі від 10 до 30 днів, за необхідності курс після 10-15 денної паузи повторити прийом по 1 ампулі щодня протягом 10-15 днів;
• Ранній період реабілітації гострого тяжкого, хронічного патологічного процесу - приймати по 2 ампули протягом 15-20 днів і після 10-ти денної перерви повторити курс. Подальше використання регламентується поточним станом;
• Ранній період реабілітації гострого, але легшого патологічного процесу - приймати по 2 ампули протягом 5 днів, а потім по 1 ампулі протягом 15-20 днів і після 15 денної паузи повторити прийом по 1 ампулі щодня протягом 10-15 днів;
• Комплексна терапія гострого патологічного процесу - приймати по 2 ампули (10-15 днів) та після 15 денної паузи повторити прийом по 1 ампулі щодня протягом 10 днів;
• Якщо хворому проводяться заходи реанімації або інтенсивної терапії, можливе застосування від 3-х до 5-ти ампул біорегулятора ДЕЛЛІН на день, протягом 2-5 днів, а далі продовжувати терапію згідно з протоколом гострого тяжкого, хронічного патологічного процесу.

Практичне застосування:

• Розкрити ампулу із сухою речовиною.
• Мірною піпеткою (додається) додати в ампулу від 6 до 10 крапель кип'яченої води або фіз.розчину кімнатної температури (наповнення від 60 до 100% тонкої частини «носика» піпетки).
• У разі перорального прийому: капаємо під язик по 1 краплі з правої та лівої його частини та залишаємо «розсмоктатися» під язиком протягом 15 хвилин. Після цього процедуру повторювати в тій же послідовності остаточно (розведеної дози).
• У разі назального прийому: пацієнта кладемо на бік на рівну горизонтальну поверхню (диван, ліжко, кушетка), під голову не велику подушку або валик, або, при застосуванні сидячи, максимально схилити голову в бік, і капаємо з мірної піпетки по 1-2 краплі на передню третину носової перегородки, з інтервалом 10-15 хвилин (крапля всмоктується зі слизової оболонки носової перегородки протягом 10 хвилин + 5 хвилин для відновлення рецепції слизової оболонки).

Форма випуску: Ліофілізований порошок для приготування крапель.

Упаковка:

• 5 ампул по 47 мг
• 10 ампул по 47 мг
  

Виробник: Inomed, Чехія