Клінічні результати
У клінічному вивченні ефективності застосування КАРТАЛАКСА взяли участь 63 хворих з діагнозами «Остсоартроз колінних суглобів» (18 осіб, в тому числі 11 чоловіків, 7 жінок), «Остеохондроз хребта» (28 осіб, з них 12 чоловіків, 16 жінок), «Остеопороз» (17 жінок) у віці від 45 до 78 років, які склали основну групу.
Хворі на остеоартроз колінних суглобів пред'являли скарги на біль та обмеження згинання та розгинання в суглобах при ходьбі. У осіб старшої вікової групи характерними ознаками були деформація суглобів, атрофія стегнових м'язів і ослаблення зв'язкового апарату суглобів.
Хворі на остеохондроз хребта часто відзначали появу болю в нижній частині спини з іррадіацією по ходу сідничного нерва, значно посилюються при зміні положення тіла, ходьбі, фізичному навантаженні, а також болю в грудному відділі хребта. Хворі на остеопороз пред'являли скарги на часті переломи кісток, що виникають при незначній травмі або навіть без видимої причини. У хворих основної і контрольної груп родолжительность перебігу захворювання становила від 5 до 20 років і відзначалася прогресуюча динаміка розвитку патологічного процесу.
Всі хворі раніше тривалий час отримували анальгетики та протизапальні засоби, застосування яких викликало короткочасний терапевтичний ефект, що вимагає збільшення дози препаратів на курс лікування і тривалого їх прийому.
Хворі контрольної групи отримували лікування із застосуванням загальноприйнятих засобів. Хворим основної групи додатково до загальноприйнятих засобів призначали КАРТАЛАКС по 1-2 капсули 2-3 рази на день під час їжі протягом 20— 30 днів.
Для оцінки ефективності застосування КАРТАЛАКСА аналізували динаміку скарг хворих, а також об'єктивні показники: загальноклінічне дослідження крові і сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенографію.
Необхідно відзначити, що рентгенологічні симптоми дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів та хребта є не тільки об'єктивними діагностичними критеріями стадії розвитку патологічного процесу, але і мають велику прогностичну значимість при проведеної лікарської терапії.
Встановлено, що застосування КАРТАЛАКСА у хворих з остеоартрозом колінних суглобів сприяло зниженню больового синдрому і збільшенню рухливості суглобів у 72,6% випадків. При цьому найбільш повно больова симптоматика зникала при рентгенологічно визначаються початкових стадіях захворювання: звуження суглобової щілини між надколіннику і стегном, латеральні остеофіти надколінника та виростка стегна. Суттєвої динаміки рентгенологічних симптомів у цей період не спостерігалося. У хворих в розгорнутій стадії артрозу спостерігалася аналогічна, але менш виражена динаміка суб'єктивних показників. Оскільки ця стадія захворювання була діагностована у осіб старшої вікової групи, то подібні суб'єктивні відчуття характеризувалися як дуже сприятливі. У хворих з остеохондрозом поперекового відділу хребта застосування КАРТАЛАКСА на тлі комплексної терапії сприяло зниженню больового синдрому у 65,3% випадків. Подібна динаміка була найбільш характерна для осіб середнього віку. В осіб старших вікових груп застосування КАРТАЛАКСА протягом 20-30 днів сглаживало прогресуючу з віком больову симптоматику, яка виникає при навантаженні на хребет і нижні кінцівки, і сприяло збільшенню рухливості хребта. У хворих остеопорозом при тривалому застосуванні препарату (не менше 3 курсів на рік — по 30 днів кожний з інтервалом 4 місяці) відзначалася стабілізація обмінних процесів в кістковій тканині, яка підтверджується денситометрическими дослідженнями: зменшувалася кількість характерних переломів, значно прискорювався процес відновлення функції опорно-рухового апарату і зменшувалося час перебування в стаціонарі. У всіх хворих відзначалося істотне згладжування основних симптомів перебігу даних захворювань, що характеризуються значною консервативністю.
Карталакс добре переноситься пацієнтами, при цьому не було виявлено побічної дії, ускладнень, протипоказань і лікарської залежності.
Відгуки