Семакс – ноотропний синтетичний пептид, що складається з семи амінокислотних залишків (гептапептид) H-Met-Glu-His-Phe-Pro-Gly-Pro-OH. Перші 4 амінокислотні залишки є частиною адренокортикотропного гормону (АКТГ 4-7). Залишок Pro-Gly-Pro дозволяє Семаксу існувати в організмі людини достатній для терапевтичного ефекту час, тоді як без нього АКТГ 4-7 розщеплюється на складові амінокислоти протягом хвилини. Швидко всмоктується зі слизової оболонки носової порожнини при інтраназальному прийомі (до 60–70% у перерахунку на активну речовину) і розподіляється в усі органи та тканини, проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). При потраплянні в кров максимум концентрації активного метаболіту Met-Glu-His-Phe досягається через 30 хвилин, після чого він піддається швидкій деградації пептидазами і виводиться нирками з організму. Тривалість ноотропного та нейротропного ефектів, чинених Семаксом при одноразовому введенні, триває 20-24 години.
Семакс був розроблений наприкінці 70-х років у МДУ ім. Ломоносова та ІМГ (Інститут молекулярної генетики) на замовлення Міністерства оборони. На даний момент він входить до списку ЖНВЛП (життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів) та до складу медичної аптечки бригад швидкої допомоги.
Семакс володіє:
- нейропротекторною дією (знижує рівень глутаматної ексайтотоксичності; активує синтез супероксиддисмутази і, як наслідок, пригнічує перекисне окислення ліпідів; знижує інтенсивність запальних процесів за рахунок регуляції обміну інтерлейкінів; пригнічує процес апоптозу завдяки гальмуванню синтезу факторів некрозу пухлини);
- нейрометаболічною дією (прискорює процес проникнення глюкози через ГЕБ; підтримує життєздатність нервових клітин і високий рівень синтезу АТФ при гіпоксії);
- нейротрофічною дією (посилює рівень синтезу регуляторів росту та диференціювання нервової тканини; відновлює зв'язки між нейронами).
Клінічні дослідження Семаксу підтвердили безпеку прийому Семаксу: з високим ступенем достовірності встановлено відсутність клінічно значущих побічних ефектів.
У дослідженні, що тривало рік (187 пацієнтів), застосування Семаксу у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію призвело до значного клінічного поліпшення, сприяло стабілізації перебігу захворювання (у 80% пацієнтів порівняно з 40% контрольної групи), знижувало ризик виникнення епізодів гострої церебральної ішемії – транзиторних ішемічних атак та інсультів – у 2–2,5 раза. Одночасно відбувалося зниження вираженості когнітивних та психоемоційних розладів.
У трирічному дослідженні (152 пацієнти з хронічною ішемією мозку II–III ступеня) застосування Семаксу вже з 10–14 доби викликало статистично значущий регрес когнітивних порушень. Досить високий рівень якості життя у даних пацієнтів зберігався протягом усіх трьох років спостереження. Водночас у пацієнтів, яким проводилася тільки базисна терапія, позитивна динаміка когнітивних порушень починалася в пізніші терміни (через 1,5–6 місяців після початку терапії) і була менш виражена.
Згідно з інструкцією, Семакс показаний до застосування в наступних випадках:
- у психіатрії: при розладах пам'яті та уваги, для профілактики психічної втоми;
- у неврології: як перешкода виникненню повторних інсультів, для зняття постінсультної депресії;
- в офтальмології: при глаукомній оптичній нейропатії (глаукомі), атрофії зорового нерва, діабетичній ретинопатії;
- у педіатрії: при лікуванні мінімальних мозкових дисфункцій, для покращення психомоторної діяльності дитини.
Семакс на даний момент випускається у вигляді назальних крапель (ЗАТ «Інноваційний науково-виробничий центр «Пептоген»), що містять 0,1% або 1,0% розчин діючої речовини.
- У хворих з гострою цереброваскулярною патологією препарат 1,0% вводиться в дозі 12–18 мг/добу протягом 10–14 днів
- При хронічних порушеннях мозкового кровообігу в основному застосовується Семакс 0,1% у добовій дозі 1–9 мг протягом 10–14 днів 3–4 рази на рік
