Sigumir ᐉ Для хрящів і суглобів ᐉ Сигумір ᐉ Цитомакс

Звіт про результати клінічного вивчення біологічно активної добавки до їжі Сигумір

Біологічно активна добавка до їжі Сигумір містить комплекс низькомолекулярних пептидів з молекулярною масою до 5000 Так, виділених з хрящової тканини молодих тварин - телят до 12-місячного віку.
Сигумір випускається у вигляді капсул з вмістом активних речовин 10 мг.

Експериментальні дослідження показали, що пептиди мають тканинноспецифічну дію на клітини тих тканин, з яких вони виділені. Вони покращують трофіку клітин хрящової тканини та надають регулюючу дію на обмінні процеси в ній, знижуючи ризик виникнення різних уражень суглобів та хребта. Це дозволяє передбачати ефективність застосування Сигуміру* для відновлення функції хрящової тканини при запальних та дистрофічно-дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату.

Клінічні випробування Сигумір проводили в Медичному центрі Санкт-Петербурзького інституту біорегуляції та геронтології СЗО РАМН у хворих з остеоартрозом суглобів, остеохондрозом хребта та остеопорозом у період з листопада 2005 року по січень 2006 року.

Сигумир* призначали хворим перорально за 10-15 хвилин до їди по 1-3 капсули 2-3 рази на день протягом 30-45 днів залежно від ступеня патологічного процесу.

Лікування та реабілітація хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями суглобів і хребта, що протікають з незворотними, прогресуючими проявами, є складною проблемою, найбільш актуальною в геріатричній практиці (2, 3).

Медикаментозна терапія дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів та хребта включають застосування різних лікарських засобів симптоматичної та патогенетичної дії:

• анальгетики та протизапальні засоби – анальгін, новокаїнові блокади, реопірин, індометацин, бруфен;

• антигістамінні засоби – димедрол, піпольфен;

• препарати, що покращують периферичний кровообіг – пахікарпін, платифілін;

• біостимулятори - румалон, алое, склоподібне тіло, АТФ;

• ферментні препарати - Лідаза, Ронідаза;

• анаболітичні стероїди – нерабол, ретаболіл;

• та інші.

Клінічна характеристика хворих

Лікування із застосуванням Сигуміру проведено 33 хворим з діагнозами «Остеоартроз колінних суглобів» (10 осіб, у тому числі 7 чоловіків, 3 жінки), «Остеохандроз хребта» (15 осіб, з них 6 чоловіків, 9 жінок), «Остеопороз» ( 8 жінок). Вік хворих становив від 45 до 78 років.

До контрольної групи увійшов 31 пацієнт з аналогічними діагнозами, статтю та віком (представлено в таблиці 1).

Хворі на остеоартроз колінних суглобів пред'являли скарги на біль та обмеження згинання та розгинання в суглобах при ходьбі. У осіб старшої вікової групи характерними ознаками були деформація суглобів, атрофія стегнових м'язів та ослаблення зв'язкового апарату суглобів.

Хворі другої групи часто відзначали появу болів у нижній частині спини з іррадіацією по ходу сідничного нерва, що значно посилюються при зміні положення тіла, ходьбі, фізичному навантаженні.

Хворі на остеопороз пред'являли скарги на часті переломи кісток, що виникають при незначній травмі або навіть без видимої причини.

Тривалість перебігу захворювання становила від 5 до 20 років, зазначалася прогресуюча динаміка розвитку патологічного процесу.

У хворих основної та контрольної груп тривалість перебігу захворювання становила від 2 до 20 років, відзначалася прогресуюча динаміка розвитку патологічного процесу.

Всі хворі раніше тривалий час отримували анальгетики та протизапальні засоби, застосування яких викликало короткочасний терапевтичний ефект, що потребує збільшення дози препаратів на курс лікування та тривалості їх прийому.

Хворі контрольної групи отримували лікування із застосуванням загальноприйнятих засобів. Хворим основної групи додатково до загальноприйнятих засобів призначали Сигумір* по 2-3 капсули 2-3 рази на день до їди протягом 30-45 днів.

Таблиця 1

Розподіл хворих з діагнозу, статтю та віком

Методи дослідження

Для оцінки ефективності застосування Сигумір аналізували динаміку скарг хворих, а також об'єктивні показники загальноклінічне дослідження крові та сечі, біохімічний аналіз крові, рентгенографію.

Результати дослідження

Слід зазначити, що рентгенологічні симптоми дегенеративно-дистрофических захворювань суглобів і хребта є як об'єктивними діагностичними критеріями стадії розвитку патологічного процесу, а й мають велику прогностичну значимість при проведеної лікарської терапії.

Встановлено, що застосування Сигуміру у хворих з остеоартрозом колінних суглобів сприяло зниженню больового синдрому та збільшенню рухливості суглобів у 68,5% випадків. При цьому найбільш повно больова симптоматика зникала при рентгенологічно визначених початкових стадіях захворювання: звуження суглобової щілини між надколінком і стегном, латеральні остеофіти надколінка та виростка стегна. Істотної динаміки рентгенологічних симптомів у період не спостерігалося.

У хворих на розгорнутій стадії артрозу спостерігалася аналогічна, але менш виражена динаміка суб'єктивних показників. Оскільки цю стадію захворювання було діагностовано в осіб старшої вікової групи, то подібні суб'єктивні відчуття характеризувалися як дуже сприятливі.

У хворих з остеохондрозом поперекового відділу хребта застосування Сигумір на тлі комплексної терапії сприяло зниженню больового синдрому в 53,7% випадків. Подібна динаміка була найбільш характерною для осіб середнього віку. Прогресуючий з віком перебіг захворювання, що супроводжується характерними рентгенологічними симптомами (звуження просвіту між суміжними тілами хребців за рахунок сплощення дегенеративно змінених міжхребцевих дисків; утворення передніх та задніх остеофітів тіл хребців, наявність артрозних змін у задніх та латеральних міжхребцевих суглобів, розвиток остеофітів по краях суглобових кінців; сприяло розвитку спондильозу та спондилоартрозу та формуванню нейродистрофічних та нейросудинних синдромів. У цих випадках тривале (не менше 45-60 днів) застосування Сигуміру згладжувало больову симптоматику, що виникає при навантаженні на хребет і нижні кінцівки, і сприяло збільшенню рухливості хребта.

У хворих на остеопороз при тривалому застосуванні препарату відзначалася стабілізація обмінних процесів у кістковій тканині: зменшувалась кількість характерних переломів, значно прискорювався процес відновлення функції опорно-рухового апарату, та зменшувався час перебування у стаціонарі.

У всіх хворих відзначалося суттєве згладжування основних симптомів перебігу цієї групи захворювань, що характеризуються значною консервативністю.

Сигумир* не викликає побічної дії, ускладнень та лікарської залежності.

Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать про лікувальну ефективність Сигумір* та доцільність його застосування в комплексному лікуванні та профілактиці дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів та хребта у поєднанні з будь-якими засобами симптоматичної та патогенетичної терапії, що використовуються для лікування даної групи захворювань (анальгетиками, протизапальними). та судинними засобами, біостимуляторами, ферментними препаратами, анаболітичними стероїдами, вітамінами та іншими).

Висновок

Біологічно активна добавка до їжі Сигумір сприяє нормалізації обмінних процесів у хрящовій тканині і уповільнює її інволютивні зміни.

Сигумір* може застосовуватися з лікувально-профілактичною метою у вигляді біологічно активної добавки до їжі як допоміжний засіб у поєднанні з будь-якими засобами симптоматичної та патогенетичної терапії, що використовуються для лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів та хребта – остеоартрозу, остеохондрозу та інших.

Сигумір добре переноситься хворими при пероральному застосуванні, не надає побічної дії і може широко застосовуватися як лікувально-профілактичну біологічно активну добавку до їжі.

Рекомендується проводити повторний курс лікування через 3-6 місяців.