Chitomur ᐉ Для сечового міхура ᐉ Читомур ᐉ Цитомакс

Проведено клінічне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження ефективності застосування пептидного біорегулятора сечового міхура препарату «Читомур®» для лікування чоловіків старших вікових груп із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Оцінювали вплив препарату на основні уродинамічні показники, динаміку симптомів порушення функції нижніх сечових шляхів, обсяг передміхурової залози та якість життя чоловіків 62-83 років із цим захворюванням. Встановлено, що курсове застосування пептидного біорегулятора Читомура® у пацієнтів похилого та старечого віку з ДГПЗ достовірно покращує основні параметри сечовипускання, що супроводжується підвищенням якості життя. Досягнуте покращення показників уродінаміки та якості життя не знижується протягом місяця після закінчення курсу лікування. При дослідженні не виявлено побічної дії препарату, що є важливим для пацієнтів старших вікових груп і суттєво відрізняє його від загальноприйнятих ліків.

Ключові слова: чоловіки похилого та старечого віку, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, пептидний біорегулятор сечового міхура, показники уродінаміки, якість життя  

У структурі урологічних захворювань чоловіків старших вікових груп значне місце посідає доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) [11]. У зв'язку з неухильним збільшенням частки людей похилого та старечого віку у структурі населення розвинених країн, проблема ДГПЗ з кожним роком набуватиме дедалі більшої гостроти. Перші ознаки ДГПЗ, за даними 1075 досліджень SJBerry та співавт. (1984) [12], виявили у 8% чоловіків 31-40 років. Потім частота цієї патології швидко наростає і досягає у чоловіків віком від 61 року 70% і більше. Після 90 років частота ДГПЗ може досягати 90%. У структурі захворювань нирок і сечовивідних шляхів цього захворювання у чоловіків припадає до 74% [8]. При профілактичному обстеженні чоловіків віком від 50 років ДГПЗ виявляють у 10-15% випадків, проте клінічні прояви хвороби спостерігаються далеко не у всіх [6]. У 94% чоловіків 60 років і старше має місце в тій чи іншій мірі збільшення передміхурової залози [9]: при обстеженні 648 чоловіків 50-86 років ДГПЗ діагностували у 242 (37,34%), у тому числі у 11,3% чоловіків 50-59 років, у 36,5% чоловіків 60-69 років, у 42,8% чоловіків 70-79 років та у 94% чоловіків 80 років і старше. Слід зазначити, що ДГПЗ суттєво погіршує якість життя чоловіків похилого та старечого віку та ускладнює лікування супутніх захворювань [10].

Таким чином, пошук нових ефективних засобів для профілактики та лікування хворих на ДГПЗ є важливим завданням сучасної урології та геронтології у зв'язку з високою поширеністю цього захворювання серед чоловіків старших вікових груп. Існує досвід застосування пептидних біорегуляторів на лікування урологічних захворювань [1-3]. Діяльність В.В. Баранова та співавт. Було показано, що пептидний біорегулятор передміхурової залози Простатилен показував нормалізуючу дію на скорочувальну активність гладком'язових клітин сечового міхура [4].

Метою цього дослідження було вивчення клінічної ефективності застосування пептидного біорегулятора Читомура® на основі екстракту із сечового міхура телят для лікування чоловіків похилого та старечого віку ДГПЗ.

Матеріали та методи

До сліпого рандомізованого дослідження було включено 50 пацієнтів 62-83 років (середній вік 69,56±0,9 року) з діагнозом доброякісна гіперплазія передміхурової залози з давністю захворювання 5 міс-9 років, які відповідали критеріям включення: наявність симптоматичної та морфологічно підтвердженої ДГ при рівні простатичного специфічного антигену більше 4 нг/мл, але менше 10 нг/мл; вираженість симптомів за шкалою I-PSS більше 7 балів, Qmax більше 5 і менше 15 мл/с, обсяг залишкової сечі не більше 200 мл, обсяг простати більше 25 см3. Критеріями виключення були: хірургічне втручання органів малого таза, термотерапія; променева терапія органів тазу; склероз шийки сечового міхура; збільшення середньої частки простати; стриктура уретри; ускладнений перебіг ДГПЗ (у тому числі камені та дивертикули сечового міхура, рецидивна сечова інфекція, хронічна ниркова недостатність, порушення функції верхніх сечових шляхів); онкологічні захворювання (у тому числі рак простати); значущі кардіо-або цереброваскулярні порушення; психічні захворювання та ураження центральної нервової системи; діабетична нейропатія; нейрогенні розлади сечовипускання; ниркова, печінкова недостатність; інші загрозливі для життя стану; прийом препаратів, що впливають на якість сечовипускання, до моменту дослідження або менше, ніж за 2 місяці до нього (інгібітори-5-альфа-редуктази, α1-адреноблокатори, рослинні екстракти, холінолітики, антидепресанти, діуретики). Пацієнти підписували поінформовану згоду на участь у дослідженні.

П'ятдесят пацієнтів, які відповідають критеріям включення, методом рандомізації було розбито на дві групи: 20 пацієнтів склали контрольну групу, їм призначали плацебо у капсулах; 30 пацієнтів склали основну групу, їм призначали пептидний біорегулятор Читомур® (Свідоцтво про державну реєстрацію № RU 77.99.11.003.Е. 006721.04.12) по 2 капсули (по 0,01 г) під час їжі 2 рази на день .

Оцінювали вплив курсового застосування Читомура на ступінь вираженості симптомів ДГПЗ з використанням шкали міжнародної системи сумарної оцінки захворювань простати (IPSS-Q), за даними УЗД простати, урофлоуметрії, визначення обсягу залишкової сечі [5]. Аналіз проводили до лікування після закінчення курсу застосування препарату (16-й день), а також через 1 місяць після його завершення.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за стандартними програмами для персональних комп'ютерів з використанням спеціалізованих пакетів прикладних програм для медико-біологічних досліджень (Statistica 0.5 та Microsoft Excel), які забезпечують виконання загальноприйнятих математико-статистичних методів.

Результати та обговорення

Аналіз анамнестичних даних показав, що всі пацієнти мали супутні захворювання, у тому числі гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня (46% пацієнтів), ІХС – 40% пацієнтів, хронічний гастрит (14% пацієнтів), цукровий діабет 2-го типу (10%). пацієнтів) та інші; деякі пацієнти мали два супутні захворювання та більше.

Більшості пацієнтів (98%) раніше вже проводили медикаментозне лікування ДГПЗ, найчастіше застосовували α1-адреноблокатори (55% – 28 пацієнтів) та фітопрепарати (25% – 13 пацієнтів).
За даними проведеного дослідження, параметри клінічних та біохімічних аналізів крові у пацієнтів обох груп коливалися в межах фізіологічних нормативів. У загальному аналізі сечі дослідження таких параметрів, як рівень білка, частки, вміст бактерій у полі зору, рН, лейкоцитів та еритроцитів, не виявило достовірних змін у всіх пацієнтів, що відповідало критеріям включення та виключення. У всіх пацієнтів рівень простатичного специфічного антигену у сироватці крові становив 4,12-7,45 нг/мл (середнє значення 5,38±1,14 нг/мл), що також відповідало критеріям включення. За даними УЗД, середній обсяг передміхурової залози становив 58,62±6,54 см3 (44,6-87,8 см3). У процесі лікування та подальшого спостереження достовірної динаміки обсягу простати виявлено не було.

Основними параметрами, що використовуються для оцінки терапевтичного ефекту застосування препарату «Читомур®», були показники урофлоуметрії та обсягу залишкової сечі, що характеризують ступінь порушення сечовипускання на фоні розвитку ДГПЗ. При аналізі даних урофлоуметрії використовували показник максимальної об'ємної швидкості потоку сечі (при об'ємі сечовипускання більше 150 мл) як єдиний показник, що достовірно сумарно відбиває зміни функціонального стану детрузора (тонус, скоротлива активність) і прохідність (резистентність) сечівника. Динаміка значень максимальної об'ємної швидкості потоку сечі представлена ​​табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка значень максимальної об'ємної швидкості потоку сечі у пацієнтів похилого та старечого віку з доброякісною гіперплазією передміхурової залози

*р<0,001 порівняно з показником до лікування;
** р<0,001 порівняно з показником у пацієнтів контрольної групи

Дуже важливу позитивну динаміку спостерігали в основній групі пацієнтів за об'єктивними параметрами сечовипускання. Максимальна об'ємна швидкість потоку сечі збільшилася на 41,7% із 8,9±0,8 до 12,7±0,8 мл/с через 14 днів. Через місяць після лікування швидкість зменшилася до 10,36±0,9 мл/с, залишаючись вищою за вихідну на 16,4%. Усі зміни статистично достовірні (р<0,001). Об'єм залишкової сечі скоротився більш ніж у 3 рази – з 77,4±16,1 до 23,2±8,9 мл через 14 днів від початку застосування препарату. Через місяць після лікування обсяг залишкової сечі збільшився до 48,7±10,5 мл, але був меншим, ніж до лікування, на 41,1% (р<0,001). Така стійка позитивна динаміка свідчить про стимулюючу дію на м'язовий тонус сечового міхура Читомура®, терапевтична дія якого продовжується і після припинення курсу лікування.

У контрольній групі пацієнтів, які отримували плацебо, достовірної динаміки об'єктивних параметрів сечовипускання не було виявлено.

При оцінці результатів анкетування пацієнтів, параметрами ефективності терапії, які використовуються під час статистичного аналізу даних дослідження для оцінки ступеня вираженості обструктивної та ірритативної симптоматики ДГПЗ, були бали за шкалою IPSS-Q. Результати проведеного анкетування наведено у табл. 2.

У процесі лікування основною групою пацієнтів сумарний бал LPSS знизився на 24,1% з 17,4±0,9 до 13,2± 1,2 через 14 днів. Через місяць після лікування бал IPSS збільшився до 15,7±1,1 (на 15,9%), залишаючись на 9,8% менше вихідного. Індекс оцінки якості життя (QoL), відповідно, покращився на 27,3% з 3,3±0,2 до 2,4±0,3. Через місяць зберігалося покращення на 15,2% від вихідного рівня (до 2,8±0,3).

Таблиця 2

Динаміка показників у пацієнтів похилого та старечого віку з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (за опитувальником IPSS-Q)

Примітка. *р<0,001 порівняно з показником до лікування; ** р<0,001 порівняно з показником у пацієнтів контрольної групи

У контрольній групі пацієнтів сумарний бал IPSS знизився з 17,4±0,9 до 15,6±2,2 через 14 днів на 10,3%, що . цілком зумовлено плацебо-ефектом. Відповідно, через місяць після лікування сумарний бал IPSS навіть трохи перевищив вихідний рівень. Індекс оцінки якості життя (QoL) змінився у контрольній групі аналогічно.

Аналіз даних клінічного дослідження показує, що застосування препарату «Читомур®» у добовій дозі 4 капсули (0,04 г) під час їжі протягом 15 днів як монотерапія ДГПЗ в середньому на 24% знижує обструктивну та ірритативну симптоматику. Даний позитивний ефект може бути пояснений специфічною органотропною дією основної речовини препарату на сечовий міхур, що сприяє покращенню метаболізму в його клітинах та стимулюванню м'язового тонусу детрузора, який відіграє важливу роль у патогенезі розладів сечовипускання у хворих на ДГПЗ [7]. Такий патогенетичний механізм дії Читомура® підтверджує і позитивна динаміка, що спостерігається, що триває протягом місяця після закінчення курсу лікування.

Збільшення максимальної об'ємної швидкості потоку сечі на 42,7% наприкінці курсу лікування паралельно із зменшенням більш ніж у 3 рази об'єму залишкової сечі свідчить про значне зниження інфравезикальної обструкції внаслідок дії Читомура®. Саме поліпшенням стану детрузора, що відіграє значну роль у патогенезі ДГПЗ, можна пояснити таке виражене підвищення м'язового тонусу сечового міхура, яке тривало після закінчення прийому препарату.

Результати анкетування пацієнтів показують, що застосування Читомура практично однаково покращує обструктивну та ірітативну симптоматику. При цьому зміна QoL на 27% свідчить про значне підвищення якості життя пацієнтів внаслідок лікування.

У контрольній групі пацієнтів, які отримували плацебо, не зареєстровано суттєву динаміку в процесі лікування через місяць після його закінчення. Відмінність показників в основній та контрольній групах статистично достовірні.

За час спостереження у пацієнтів, які отримували Читомур®, небажаних явищ виявлено не було, що, поряд з відсутністю статистично достовірних негативних змін клінічних та біохімічних параметрів крові та сечі, свідчить про хорошу переносимість та безпеку препарату.

Висновок

Отримані в результаті клінічного відкритого плацебо-контрольованого дослідження ефективності та безпеки препарату «Читомур®» дані переконливо показують, що його застосування в добовій дозі 4 капсули (0,04 г) протягом 15 днів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози покращує параметри сечовипускання, знижує обструктивну та ірітативну симптоматику, що значно підвищує якість життя. Етіопатогенетичний механізм дії препарату на доброякісну гіперплазію передміхурової залози проявляється у збереженні позитивної динаміки через місяць після закінчення курсу лікування. Терапія Читомуром® добре переноситься, сприятливо сприймається пацієнтами і може бути рекомендована при неускладнених формах доброякісної гіперплазії передміхурової залози, незалежно від супутніх захворювань для періодичного курсового лікування.

Курс лікування Читомиром може бути показаний у таких випадках: заміна фітопрепаратів у пацієнтів з помірно вираженою симптоматикою; альтернатива α₁-адреноблокаторам у пацієнтів, схильних до гіпотензії; доповнення до терапії при хронічній затримці сечі у разі неможливості оперативного лікування.

Таким чином, застосування нового пептидного біорегулятора Читомура® є ефективним, перспективним і безпечним для пацієнтів похилого та старечого віку, які страждають на порушення сечовипускання, зумовлені доброякісною гіперплазією передміхурової залози.