Chelohart ᐉ Для серця ᐉ Челохарт ᐉ Цитомакс

Звіт про результати клінічного вивчення біологічно активної добавки до їжі Челохарт®

Біологічно активна добавка до їжі Челохарт містить комплекс низькомолекулярних пептидів з молекулярною масою до 5 000 Так, виділених з тканин серця молодих тварин - телят не старше 12-місячного віку або свиней.

Челохарт® випускається у вигляді капсул із вмістом активної субстанції 10 мг.

Експериментальні дослідження показали, що пептиди мають тканинноспецифічну дію на клітини тих тканин, з яких вони виділені. Пептиди Челохарта® регулюють процеси метаболізму в клітинах міокарда, підвищують резервні можливості міокардіоцитів, надаючи сприятливу дію на процеси адаптації організму в екстремальних умовах, мають антиоксидантні властивості, регулюючи процеси перекисного окислення в міокарді. Це дозволяє передбачати ефективність застосування Челохарта для відновлення функцій серця при їх порушеннях різного генезу.

Порушення метаболізму міокарда, пов'язане з кисневою недостатністю, є основою розвитку різних форм ішемічної хвороби серця, є загальною ланкою патогенезу кардіоміопатій, спричиняє виникнення різноманітних порушень серцевої діяльності. В основі патологічного процесу лежить порушення відповідності між потребою серця в кровопостачанні та функціонуванням судинної системи. Порушення кровопостачання міокарда обумовлено найчастіше атеросклерозом коронарних судин, які належать до найпоширеніших вікових патологій (1). Особливу тривогу клініцистів в останні десятиліття викликає виникнення цієї вікової патології у людей молодшого віку, що призводить до «омолодження» інфаркту міокарда і збільшення ризику розвитку його ускладнень.

Ішемічна хвороба серця — одна з найчастіших причин не лише дискваліфікації та інвалідизації хворих, а й смертності серед населення розвинутих країн.

У консервативному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця з урахуванням патогенетичних механізмів використовуються, в основному, наступні традиційні лікувальні засоби різної спрямованості дії (1, 2):
- судинорозширювальні засоби (нітрогліцерин, нітронг, ериніт);
- антагоністи кальцію (верапаміл, фенігідін);
- β-адреноблокатори (анаприлін, тразикор);
- препарати, що послаблюють адренергічні дії на серці (кордарон);
- та ін.

КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ

Клінічне вивчення ефективності застосування Челохарта® проводили в Медичному центрі Санкт-Петербурзького інституту біорегуляції та геронтології у період з травня по листопад 2011 р. У клінічному дослідженні взяли участь 32 хворих на ішемічну хворобу серця — стенокардію напруги 1 та 2 функціонального класу — у віці від 46 до 72 років, у тому числі 18 чоловіків та 14 жінок. Давність захворювання становила від 2 до 9 років.

Хворі пред'являли скарги на швидку стомлюваність, знижену працездатність, слабкість, шум у вухах, запаморочення, відчуття прискореного серцебиття, задишку, періодичні болі в області серця, обмеження фізичної активності, виникнення нападів болю за грудиною з характерною іррадіацією в ліве плече, простір. 19 хворих (59,4%) з діагнозом стенокардія напруги 1 класу відзначали розвиток нападів лише за великого фізичного навантаження; напади швидко купіювали після застосування нітрогліцерину. У 10 хворих (31,2%) з діагнозом стенокардія напруги 2 класу напади болю за грудиною виникали при ходьбі на відстань понад 500 м, при підйомі на сходи. При цьому хворі відзначали поступове прискорення нападів, що вимагало збільшення дози нітропрепаратів. При об'єктивному обстеженні у 26 хворого (81,2%) на електрокардіограмі було виявлено ознаки порушення коронарного кровообігу при проведенні навантажувальних проб: зниження сегмента ST, згладжений або негативний зубець T у стандартних та відповідних грудних відведеннях.

Аналіз результатів Челохарт® загальноклінічного та біохімічного дослідження крові не виявив суттєвих відхилень від нормальних показників у кожній віковій групі. Хворі були поділені на 2 групи. До основної групи увійшли 22 хворих, у тому числі 14 чоловіків віком від 46 до 64 років та 8 жінок віком від 51 до 72 років, яким додатково до загальноприйнятих методів лікування призначали курсове застосування Челохарта® по 1 капсулі 2 рази на день. їжі протягом 30 днів.

Контрольна група складалася з 10 хворих (6 чоловіків віком від 47 до 66 років та 4 жінки віком від 50 до 69 років), яким призначалося тільки загальноприйняте лікування: нітрати пролонгованої дії, β-адреноблокатори, коринфар, корвалол, настоянка собачої кропиви та інші заспокійливі засоби (2, 3).

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вивчення ефективності застосування Челохарта проводили на основі загальноприйнятих методів дослідження. У динаміці оцінювали скарги хворих, проводили загальноклінічне та біохімічне дослідження крові, ультразвукове дослідження серця, електрокардіографію, пробу дозованого фізичного навантаження на велоергометрі за методикою ступінчасто зростаючого переривчастого навантаження.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Результати дослідження динаміки зміни суб'єктивних показників свідчили про те, що у хворих, які приймали Челохарт®, зменшилася кількість скарг на загальний стан, задишку, періодичні болі в ділянці серця, відчуття прискореного серцебиття, достовірно зменшилася частота та тривалість нападів стенокардії, у 56 % хворих вдалося удвічі знизити добову дозу нітратів пролонгованої дії на фоні стійкого ушкодження нападів загрудинного болю порівняно з вихідним рівнем до лікування (табл. 1).

Вивчення динаміки зміни мінерального обміну показало, що у хворих обох груп вміст калію у плазмі крові та кальцію у сироватці крові підвищувалися, наближаючись до нормальних показників. Достовірної відмінності показників у хворих основної та контрольної груп виявлено не було, хоча у хворих основної групи, які приймали Челохарт®, показники після лікування були кращими, ніж у хворих контрольної групи. Вміст магнію в сироватці крові залишався в межах норми як до, так і після лікування у хворих обох груп (табл. 2).

За даними велоергометрії, провокування нападу стенокардії на висоті навантаження після застосування Челохарта® спостерігалося достовірно в 1,9 рази рідше, ніж до лікування, тоді як у хворих контрольної групи - тільки в 1,4 рази (табл. 3). 54,5 % хворих після комплексного лікування із застосуванням Челохарта® досягали субмаксимальної частоти серцевих скорочень (ЧСС) на висоті порогового навантаження, тоді як у контрольній групі – лише 40 % (до лікування – 21,9 % хворих в обох групах).

Оцінка толерантності проводилася за величиною порогової потужності та загальним обсягом виконаної роботи. Толерантність до фізичного навантаження, як показник позитивного антиангінального лікування, була достовірно вищою у хворих основної групи після прийому Челохарта в порівнянні з показниками до лікування, хоча різниця з показниками у хворих контрольної групи була недостовірною.

Для оцінки ефективності роботи серцево-судинної системи розраховували індекс енергетичних витрат. Зниження індексу після застосування Челохарта® в 1,6 раза свідчив про більш економічне витрачання енергетичних резервів серця за рахунок зниження потреби міокарда в кисні при виконанні роботи (у хворих контрольної групи — в 1,3 раза), що відображалось у достовірному збільшенні індексу максимального споживання кисню на 16% у хворих основної групи (у контрольній групі – на 11%) порівняно з показником до лікування.

ВИСНОВОК

Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що Челохарт надає виражену дію на скорочувальну функцію міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця. Збільшення толерантності хворих до навантажувальних проб свідчать про антиішемічний ефект препарату, а покращення показників мінерального обміну – про позитивний вплив на процеси метаболізму у клітинах міокарда. Крім того, показано достовірне зниження індексу енергетичних витрат за рахунок збільшення індексу максимального споживання кисню.

При проведенні клінічного вивчення Челохарта у осіб похилого віку не було виявлено побічної дії, ускладнень, лікарської залежності. Протипоказанням до застосування препарату є індивідуальна непереносимість його компонентів.

Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать про доцільність включення Челохарта в комплексне лікування хворих на стенокардію напруги 1-2 функціонального класу, а також його застосування для профілактики вікової патології серцево -судинної системи, яку слід проводити курсами по 1-2 капсули 2 рази на день протягом 30 днів, повторюючи їх 2-3 десь у рік.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯ

Челохарт® є комплексом пептидів, отриманих з серця молодих тварин.

Виділені пептиди мають вибіркову дію на клітини міокарда, нормалізують метаболізм у міокардіоцитах і регулюють функції серця.

При клінічному вивченні встановлена ​​ефективність Челохарта у комплексному лікуванні хворих із серцево-судинною патологією, у тому числі ішемічною хворобою серця, для відновлення функцій міокарда після перенесених захворювань різного генезу, при впливі екстремальних факторів зовнішнього середовища, неповноцінному харчуванні, а також при старінні.

Челохарт® рекомендується приймати по 1-2 капсули 1-2 рази на день під час їди. Тривалість прийому 30 днів. Доцільно проводити повторний курс через 4-6 місяців.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.

Побічної дії при застосуванні Челохарту не виявлено.